Історія економічного геноциду державою своїх підприємців нараховує кілька десятиріч. Свої обриси вона набула під час перебування Миколи Азарова на посаді Голови Державної податкової адміністрації України, а свого апофеозу набула за каденції Данила Гетманцева. Якщо до 2019 р. були перманентні спроби знищити МСБ, то з приходом до влади у 2019 р. "лібертаріанців" розпочався цілеспрямований наступ на представників мікро/малого та середнього бізнесу. Кількарічні протести підприємців припинилися у зв'язку з початком повномаштабної війни росії проти України. В цей час було вирішено добити залишки незалежних підприємців, які попри всі зусилля уряду не тільки продовжували працювати, а ще й мали нахабство підтримувати ЗСУ та донатити на потреби військових...
Закони 1053, 1073, 128 та 129, 466 (1210), а тепер ще й 8401 (на поточний момент поки що законопроект) — це найвідоміші урядові ініціативи які викликали суттєвий соціальний резонанс особливо у середовищі суб’єктів господарювання. Давайте спробуємо розібратися яка їх мета, адже вони постійно викликають нездоровий резонанс у суспільстві та провокують виникнення соціальної напруги. Декларується необхідність збільшення надходжень у державний бюджет. Механізмом досягнення мети, з якогось дива вважається запровадження РРО та посилення вимог до обліку, і, відповідно, посилення відповідальності. Це немов би надає змогу організувати збільшення надходжень до бюджету (за рахунок штрафних санкцій та банкрутств суб’єктів господарювання).
Чи буде від цього стійкий ефект? Навряд. Дрібні підприємці, з великою долею вірогідності, закриються та стануть претендентами на виплати по безробіттю або підуть «у тінь». Ті що більші — релокуються в Європу. Розраховувати на масове повернення тих хто виїхав до інших країн також не варто, особливо в розрізі однієї з останніх заяв очільника МВС про притягнення до кримінальної відповідальності чоловіків, що матимуть необережність повернутися в Україну після війни. Мабуть він вважає, що черга вишукається з бажаючих отримати кримінальне впровадження… Так що стійкого ефекту наповнення бюджету за рахунок збільшення податкової бази не відбудеться. Просто в чергове буде принесена сакральна жертва в особі підприємця амбіціям окремих можновладців.
Чи є якийсь прийнятний вихід з цієї ситуації? Як не дивно, але є: збільшення економічної свободи для самозайнятих і креаторів робочих місць та обмеження податкового тиску. А головне — зміна засад податкової політики в цілому та податкового адміністрування зокрема. "Чарівною паличкою", на нашу думку, що допоможе збільшити надходження до бюджету стане впровадження мікроподатку на картковий (безготівковий) платіж.
Трансакційний мікроподаток — це повністю автоматичний податок, що стягується банком як комісія при розрахунку карткою. Його метою є ремонт податкової системи яка є архаїчною, забюрократизованою та малофункціональною. Платниками, в цьому випадку є всі користувачі карток. Невеличка доля відсотку компенсується величезною кількістю карткових розрахунків та в кінцевому результаті гарантує потужне поповнення державного бюджету без постійної обструкції суб’єктів господарювання.
Як досягти поставленної мети:
1. Максимально збільшити кількість безготівкових (розрахунок карткою) операцій.
2. Зобов’язати банки автоматично здійснювати відрахування визначеного відсотку податка (бажано, не більше 0,7% - усереднений відсоток за зняття готівки в банкоматах різних банків – десь більше, десь менше). Чим більше буде здійснено операцій тим менше буде відсоток — на поточний момент спостерігається стійке зростання кількості розрахунків карткою.
3. Забезпечити ФОПів терміналами, насамперед від державних банків та за державний рахунок, бо саме держава, зацікавлена у збільшенні надходжень до бюджету. Свою компенсацію від оренди обладнання та його обслуговування банк зможе отримувати у визначеному розмірі з трансакційних надходжень.
4. В рамках здійснення фінмоніторингу банк може оцінювати суми обігових операцій по рахунках 2600 і при досягненні маркерів (визначених обсягів для спрощеної системи оподаткування) інформувати податкові органи про досягнення граничних обсягів. З урахуванням постійного зростання інфляції пропонуємо збільшити граничні обсяги у відповідному коефіцієнті + n (n може будь-яким, наприклад відповідати сумі річного реального прожиткового мінімуму).
5. Стягнення подібного податку при оплаті товару буде логічною і для подолання проблеми контрабанди на митниці: адже за товар який її перетинає вже сплачено і, відповідно, стягнуто податок — отже він не може бути контрабандою. Ну а за що не сплачено, тобто перетнуло кордон без підтверджуючих походження товару документів, за умови реальної їм відповідності — то вже питання до Митниці. Ми вважаємо що потрібно переглянути підходи до розмитнення.
6. Оплата карткою за товар є підтвердженням його придбання. Термінал видає роздруківку, в банку зберігається історія платежів, отже чек саме фіскального типу (тобто РРО) не потрібен.
7. Ну і найголовніше: перед тим як запровадити якесь нововведення слід спочатку підготувати матеріальну базу і забезпечити безперебійне її функціонування і лише після цього щось вимагати!