Боротьба з якимось явищем (реалізація Сценарію) може бути різною. Вона може бути непомітною чи малопомітною (умовно назвемо подібний розвиток подій Сценарієм №1) — явище просто зникає, однак електоральних бонусів це не дасть (ніхто нічого не побачив, а отже — не зацінив). Може носити декларативний характер (Сценарій №2) — у всіх ЗМІ виголошується "Хрестовий Похід" проти... чогось там, як результат "Влада" чи політична сила (ситуативно) зможе яскраво відзвітуватися про Боротьбу та створити уявлення про піклування проблемами пересічних громадян (при чому результат не важливий — головне довести до відома електорату). Ну і як варіант — перетворити Боротьбу на Шоу (Сценарій №3), за всіма канонами жанру (виголошується Мета, у широкий доступ скидаються відповідні трейлери, готується Кульмінація — поточний очільник Зла на заклання, та під сльози розчуленого електорату здійснюється Хеппі Енд у вигляді жертвоприношення для призначеного Цапа-відбувайла)
В наших реаліях Боротьба з корупцією традиційно перетворюється на зміну людей. Це, так би мовити, традиційний підхід. Але чи реально в Україні змінити систему так, щоб красти стало не вигідно і неможливо. Спробуємо уявити чи реально в Україні реалізувати Сценарій №1 та що для цього потрібно? І, як не дивно, рішення полягає не у заміні одних виконавців на інших, а зміні Системи. Саме в цьому полягає головний рецепт вирішення проблеми корупцією на митниці та в податковій. Але схоже що контролювати схеми комусь набагато важливіше ніж подолати
Розбиралися у цій темі Євген Плинський разом з економістом та фінансовим аналітиком Олексієм Кущем.