ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК: НЕОБХІДНІСТЬ ЧИ ЗАБАГАНКА?

Інформаційне забезпечення військ це необхідність чи забаганка? Чи відповідає сучасний рівень інформаційного забезпечення вимогам сьогодення? Вимогам які висує війна? Як має бути організована реформа інформаційного забезпечення військ згідно з умовами тотальної війни? Своє бачення з цього питання пропонує журналіст Юрій Бутусов.

Верхній домен сучасної війни — інформація: війна сприймається так, як ми її показуємо з соцмережах та ЗМІ. Виникає закономірне питання, що треба зробити для вдосконалення інформаційного забезпечення? Спробуємо розібратися. Штат прес-служби кадрової механізованої бригади — 2 особи, ні водіїв, ні відеорежисерів, ні операторів не передбачено. Я знаю у нас видатних прес-офіцерів, які просто не мають ресурсів та помічників, щоб показувати війну так, як треба — масштабно, у реальному часі. Що робити?

Звичайно, за взірець можна було б просто взяти для статут армії США FM 3-61 "Комунікаційна стратегія та публічні відносини" видання лютого 2022 року. Однак американський статут є частиною американської оборонної доктрини, і застосувати його у нас поки що неможливо.

Єдиний вихід —  поступово вдосконалити структуру комунікаційних підрозділів. Тож які завдання має вирішувати комунікаційний підрозділ бойової бригади?

  1. Демонстрація вчинків та зразкових лідерів бойового колективу.
  2. Демонстрація результатів бойових дій, в тому числі для аналізу та планування подальших операцій, об'єктивної відзнаки особового складу
  3. Демонстрація сучасних методів бойової підготовки та зберігання життя військовослужбовців.
  4. Взаємодія та зв'язки з родичами діючих військовослужбовців, загиблих та поранених.
  5. Забезпечення та супровід бойових операцій у бойових порядках.
  6. Зв'язки з ЗМІ та забезпечення їхньої роботи у полосі відповідальності.
  7. Зв'язки з волонтерами, координація та забезпечення їхньої роботи у полосі відповідальності.
  8. Сприяння та координація публічної діяльності військовослужбовців.
  9. Ведення літопису та історії з'єднання.
  10. Інформування про культурні та громадські події в колективі.

Хто є цільовою аудиторією підрозділів інформаційного забезпечення?

  1. Особовий склад з'єднання.
  2. Родичі військовослужбовців.
  3. Командування з'єднання.
  4. Засоби масової інформації.
  5. Волонтери.
  6. Закордонні соцмережі та ЗМІ.
  7. Противник.

Які посади потрібні для вирішення цих завдань та роботи з різним аудиторіями?

  1. Начальник інформаційної служби, підпорядкований начальнику штаба з'єднання. Планування та ведення інформаційних операцій — невід'ємна складова бойових дій.
  2. Військові кореспонденти, у статусі військовослужбовців, які можуть висвітлювати війну безпосередньо з бойових порядків.
  3. Прес-офіцери зі зв'язків з громадськістю, ЗМІ, волонтерами, особовим складом.
  4. Відеоінженери, які відповідають за монтаж та архівацію інформації.
  5. Редактори, які можуть обробляти інформаційні потоки та готувати повідомлення.
  6. Бійці-водії для супроводу у зоні бойових дій.

Думаю, інформаційна служба бригади, штат якої  складається з 6-7 тисяч осіб, має бути з 15 штатними посадами військовослужбовців, та 5 посадами цивільних осіб на контракті. Дві особи — це занадто мало для ефективної роботи у таких обсягах.

Не знаю, чи дійде у нас коли-небудь до цього руки у владі, чи треба ці речі робити силами окремих командирів, громадянського суспільства та волонтерів, як ми усі звикли, але боротьба за інформаційне поле у війні має вестись на усіх майданчиках та безперервно, було б добре хоча б трохи підсилити наших прес-офіцерів, які на практиці створюють образ нашої армії, і чию роботу на війні важко переоцінити.

©Юрій Бутусов